Перейти та завантажити реферат:
"Інформаційні війни та спеціальні інформаційні операції"
Реферат на тему: "Інформаційні війни та спеціальні інформаційні операції"
Реферат з політології. Обсяг повної роботи: 26 сторінок + 1 титульна (Times New Roman 14, інтервал 1,17. Поля: 1,9 - 1,5 - 1 - 1,9) Формат: MS Word 2003 (*.doc) № роботи: R1-22-11-13
Стислий зміст роботи, для ознайомлення:
Зміст
Інформаційна війна: визначення та сфера діяльності 3
Складові частини інформаційної війни 9
Цілі інформаційної війни 10
Наслідки інформаційної війни 15
Сутність, види та методи спеціальних інформаційних операцій 17
Висновок 24
Список використаної літератури 26
Вступ
Актуальність досліджень в області інформаційних війн (ІВ), багатогранність форм і методів цієї роботи в науковому і практичному планах визначається тим, що сьогодні будь-яка країна світу потребує створення ефективної системи державного протидії операціям інформаційно-психологічної війни (ІПВ). Не секрет, що в наш час багато держав розглядають інформаційну війну як ефективний інструмент реалізації зовнішньої політики. [Ця робота представлена для ознайомлення. Повну версію роботи Ви можете придбати на сайті myref.at.ua ] Справа в тому, що в масовій свідомості громадян ще не зовсім сформувалось розуміння тієї загрози, яку можуть нести сучасні комунікаційні технології при їх прихованому інформаційно-психологічний вплив. Особливо якщо використовувати їх у політичних цілях. [...] Предметом вивчення є новітні комунікаційні технології використовуються як засіб ведення інформаційних воєн у сучасному суспільстві.
Для досягнення поставленої в роботі мети визначаються наступні завдання: 1. Визначити сутність поняття "інформаційна війна". 2. Виявити способи застосування НКТ як засобу ведення інформаційної війни. [...] У першому розділі "Інформаційна війна: витоки, види та цілі інформаційного протиборства" ми вирішуємо перше завдання: даємо визначення інформаційним війнам, формулюємо їх основні цілі, описуємо способи ведення та види, наводимо приклади того, як інформація стає зброєю. У другому розділі розглядаються наслідки інформаційної війни. [...]
Інформаційна війна: визначення та сфера діяльності
Людство з незапам'ятних часів стикалося з проблемою інформаційних війн на всіх рівнях, і лук, стріли, мечі, гармати і танки, в кінці кінців, тільки завершували фізичний розгром спільноти, вже зазнав поразки в інформаційній війні. Технологічна революція привела до появи терміну "інформаційна ера" через те, що інформаційні системи стали частиною нашого життя і змінили його докорінно. Інформаційна ера також змінила спосіб ведення бойових дій, забезпечивши командирів безпрецедентною кількістю та якістю інформації. Тепер командир може спостерігати за ходом ведення бойових дій, аналізувати події і доводити інформацію. [Ця робота представлена для ознайомлення. Повну версію роботи Ви можете придбати на сайті myref.at.ua ] Відзначимо, що це визначення абсолютно не пов'язано з технологією. Тим не менш, що ми можемо робити з інформацією і як швидко ми можемо це робити, залежить від технології. Тому введемо поняття інформаційної функції - це будь-яка діяльність, пов'язана з отриманням, передачею, зберіганням і трансформацією інформації. Якість інформації - показник труднощі ведення війни. Чим більше якісною інформацією володіє командир, тим більші нього переваги в порівнянні з його ворогом. Так у ВПС США аналіз результатів розвідки і прогнозу погоди є основою для розробки польотного завдання. Точна навігація збільшує ефективність виконання завдання. Всі разом вони є видами військових інформаційних функцій, які збільшують ефективність бойових операцій. [...] Інформаційна зброя впливає на інформацію, якою володіє ворог і його інформаційні функції. При цьому наші інформаційні функції захищаються, що дозволяє зменшити його волю або можливості вести боротьбу. Тому дамо визначення інформаційної війни, - це будь-яка дія з використання, руйнування, спотворення ворожої інформації та її функції; захисту нашої інформації проти подібних дій; і використанню наших власних військових інформаційних функцій. Це визначення є основою для наступних тверджень. Інформаційна війна - це "комплексне спільне застосування сил і засобів інформаційної та збройної боротьби. Інформаційна війна - це комунікативна технологія по впливу на інформацію та інформаційні системи противника з метою досягнення інформаційної переваги в інтересах національної стратегії, при одночасному захисті власної інформації і своїх інформаційних систем. Інформаційна війна - лише засіб, а не кінцева мета, аналогічно тому як бомбардування - засіб, а не мета. Інформаційну війну можна використовувати як засіб для проведення стратегічної атаки або протидії. [...] З військової точки зору термін "інформаційна війна" в наші часи було вжито у середині 80-х років XX ст. у зв'язку з новими завданнями Збройних сил США після закінчення "холодної" війни. Це стало результатом роботи групи американських військових теоретиків у складі Г.Є. Екклз, Г.Г. Саммерз та ін Надалі термін почав активно вживатися після проведення операції "Буря в пустелі" в 1991 р. в Іраку, де нові інформаційні технології вперше були використані як засіб ведення бойових дій. Офіційно ж цей термін вперше введений в директивою міністра оборони США DODD 3600 від 21 грудня 1992 року. Через кілька років, у лютому 1996 року, Міністерство оборони США ввело в дію "Доктрину боротьби з системами контролю і управління". Публікація визначає боротьбу з системами контролю і управління як "об'єднане використання прийомів і методів безпеки, військового обману, психологічних операцій, радіоелектронної боротьби та фізичного руйнування об'єктів системи управління, підтриманих розвідкою, для недопущення збору інформації, надання впливу або знищення здібностей противника з контролю та управління над полем бою, при одночасному захисті своїх сил і сил союзників, а також перешкоджання противнику робити теж саме "[3]. [...] У жовтні 1998 року, Міністерство оборони США вводить в дію "Об'єднану доктрину інформаційних операцій". Спочатку ця публікація називалася "Об'єднана доктрина інформаційної війни". Пізніше вона була перейменована в "Об'єднану доктрину інформаційних операцій". Причина зміни полягала в тому, щоб роз'яснити відносини понять інформаційних операцій та інформаційної війни. Вони були визначені, наступним чином: інформаційна операція: дії, що вживаються з метою утруднити збір, обробку передачу та зберігання інформації інформаційними системами противника при захисті власної інформації та інформаційних систем; інформаційна війна: комплексний вплив (сукупність інформаційних операцій) на систему державного і військового управління протилежної сторони, на її військово-політичне керівництво, яке вже в мирний час призводило б до прийняття сприятливих для сторони-ініціатора інформаційного впливу рішень, а в ході конфлікту повністю паралізувало б функціонування інфраструктури управління противника. Зараз існує досить багато різних визначень ІВ і з техніко-технологічної точки зору. У коридорах Пентагону ходить, наприклад, таке жартівливе визначення "Інформаційна війна - це комп'ютерна безпека плюс гроші" [7]. А якщо серйозно, то військові підходять до ІВ так, як це було сформульоване ще в Меморандумі N30 (1993 р) заступників Міністра Оборони та Комітету начальників штабів Збройних Сил США [4]. [...] Перш ніж серйозно аналізувати різні визначення інформаційної війни з технічної точки зору відзначимо властиве їй важлива властивість: ведення інформаційної війни ніколи не буває випадковим чи відокремленим, а має на увазі узгоджену діяльність з використання інформації як зброї для ведення бойових дій - чи то на реальному полі бою, або в економічній, політичній, соціальній сферах. Тому в якості основного і найбільш загального визначення ІВ запропоную наступне: "Інформаційна війна - це всеохоплююча цілісна стратегія, зумовлена все зростаючою значимістю і цінністю інформації у питаннях командування, управління і політики" [4]. Поле дії інформаційних воєн при такому визначенні виявляється досить широким і охоплює наступні області: 1) інфраструктуру систем життєзабезпечення держави - телекомунікації, транспортні мережі, електростанції, банківські системи тощо; 2) промислове шпигунство - розкрадання патентованої інформації, спотворення або знищення особливо важливих даних, послуг; збір інформації розвідувального характеру про конкурентів тощо; 3) злом і використання особистих паролів VIР-персон, ідентифікаційних номерів, банківських рахунків, даних конфіденційного плану, виробництво дезінформації; 4) електронне втручання в процеси командування і управління військовими об'єктами і системами, "штабна війна", виведення з ладу мереж військових комунікацій; 5) всесвітня комп'ютерна мережа Інтернет, в якій, за деякими оцінками, діють 150.000 військових комп'ютерів, і 95% військових ліній зв'язку проходять за відкритими телефонних лініях. [...] Таким чином, під загрозою інформаційної війни розуміється намір певних сил скористатися разючими можливостями, прихованими в комп'ютерах, на неозорому кібер-просторі, щоб вести "безконтактну" війну, в якій кількість жертв (у прямому значенні слова) зведено до мінімуму. "Ми наближаємося до такого ступеня розвитку, коли вже ніхто не є солдатом, але всі є учасниками бойових дій, - сказав один з керівників Пентагону. - Завдання тепер полягає не в знищенні живої сили, але в підриві цілей, поглядів і світогляду населення, в руйнуванні соціуму "[7]. Громадянська інформаційна війна може бути розв'язана терористами, наркотичними картелями, підпільними торговцями зброєю масового ураження. Військові завжди намагалися впливати на інформацію, що вимагається ворогові для ефективного управління своїми силами. [...] Тим не менш, сучасні засоби виконання інформаційних функцій зробили інформацію вразливою до прямого доступу та маніпуляції з нею. Сучасні технології дозволяють противнику змінити або створити інформацію без попереднього отримання фактів та їх інтерпретації. Ось короткий список характеристик сучасних інформаційних систем, що призводить до появи подібної уразливості: концентроване зберігання інформації, швидкість доступу, повсюдна передача інформації, і великі можливості інформаційних систем виконувати свої функції автономно. Механізми захисту можуть зменшити, але не до нуля цю уразливість.
Складові частини інформаційної війни
До складових частин інформаційної війни належать: 1) психологічні операції - використання інформації для впливу на аргументацію солдатів ворога. [Ця робота представлена для ознайомлення. Повну версію роботи Ви можете придбати на сайті myref.at.ua ] Як раніше говорилося, існує два способи вплинути на інформаційні функції ворога - побічно або безпосередньо. Проілюструємо різницю між ними на прикладі. Нехай нашою метою є змусити ворога думати, що авіаполк знаходиться там, де він зовсім не знаходиться, і діяти на підставі цієї інформації таким чином, щоб це було вигідно нам. Непряма інформаційна атака: використовуючи інженерні засоби, ми можемо побудувати макети літаків і помилкові аеродромні споруди, і супротивник буде спостерігати помилковий аеродром і вважати його справжнім. Тільки тоді ця інформація стане тією, яку повинен мати супротивник на нашу думку. [...] Оборонної стороною інформаційної війни є заходи безпеки, що мають на меті захистити інформацію - не дозволити противнику провести успішну інформаційну атаку на наші інформаційні функції. Сучасні заходи захисту, такі як операційна безпека і комунікаційна безпека - типові засоби щодо запобігання і виявлення побічних дій ворога, спрямованих на наші військові інформаційні функції. Навпаки, такі заходи захисту, як комп'ютерна безпека містять у собі дії щодо запобігання, виявлення прямих інформаційних дій ворога та організації контрдій.
Існують три цілі інформаційної війни: контролювати інформаційний простір, щоб ми могли використовувати його, захищаючи при цьому наші військові інформаційні функції від ворожих дій (контрінформацію). використовувати контроль за інформацією для ведення інформаційних атак на ворога підвищити загальну ефективність збройних сил за допомогою повсюдного використання військових інформаційних функцій. Наведемо наочний приклад застосування інформаційної атаки при виконанні ВПС стратегічної атаки. [Ця робота представлена для ознайомлення. Повну версію роботи Ви можете придбати на сайті myref.at.ua ] Тепер подивимося, як треба досягти тієї ж мети в інформаційній війні. Всі сучасні нафтопереробні заводи мають великі автоматизовані системи управління. Ці інформаційні функції є потенційною метою в інформаційній війні. На ранній стадії конфлікту ми виконали розвідувальну інформаційну операцію по проникненню та аналізу системи управління нафтоперегінних заводів. У ході аналізу ми виявили кілька вразливих інформаційних залежностей, що дають нам засоби впливу на роботу нафтопереробного заводу в потрібний нам час. Пізніше, в ході конфлікту, в ході однієї з операцій з блокування ворожого угруповання ми використовували одне з уразливих місць. Ми просто зупинили ці заводи. Це, теж класичний приклад стратегічної атаки. [...] Електронне полі бою представлено постійно зростаючим арсеналом електронних озброєнь, переважно засекречених. Говорячи військовою мовою, вони призначені для бойових дій в області командування та управління військами, або "штабний війни". Останні конфлікти вже продемонстрували всю міць і вражаючу силу інформаційних бойових дій - війна в Перській затоці і вторгнення на Гаїті. Під час війни в Перській затоці сили союзників на інформаційному фронті провели комплекс операцій в діапазоні від старомодної тактики розкидання пропагандистських листівок до виведення з ладу мережі військових комунікацій Іраку за допомогою комп'ютерного вірусу. Атаки інфраструктури завдають ударів по життєво важливим елементам, таким як телекомунікації або транспортні системи. Подібні дії можуть бути початі геополітичними або економічними супротивниками або терористичними групами. Прикладом служить виведення з ладу міжміської телефонної станції компанії AT & T в 1990 році. У наші дні будь-який банк, будь-яка електростанція, будь-яка транспортна мережа і будь-яка телевізійна студія представляють собою потенційну мішень для впливу з кіберпростору. [...] Поважні особи, таким чином можуть стати об'єктом шантажу або злісної наклепу, і ніхто не гарантований від підробленого використання особистих ідентифікаційних номерів. Як би там не було, термін "інформаційна війна" зобов'язаний своїм походженням військовим і позначає жорстоку і небезпечну діяльність, пов'язану з реальними, кровопролитними і руйнівними бойовими діями. Військові експерти, які формулювали доктрину інформаційної війни, чітко уявляють собі окремі її грані: це штабна війна, електронна війна, психологічні операції і так далі. Наступне визначення вийшло зі стін кабінету Директори інформаційних військ Міністерства оборони: "Інформаційна війна складається з дій, що вживаються для досягнення інформаційної переваги в забезпеченні національної військової стратегії шляхом впливу на інформацію та інформаційні системи супротивника з одночасним зміцненням і захистом нашої власної інформації та інформаційних систем". Інформаційна війна являє собою всеосяжну, цілісну стратегію, покликану віддати належне значущості і цінності інформації в питаннях командування, управління та виконання наказів збройними силами та реалізації національної політики. Інформаційна війна націлена на всі можливості і фактори уразливості, що неминуче виникають при зростаючій залежності від інформації, а також на використання інформації у всіляких конфліктах. Об'єктом уваги стають інформаційні системи (включаючи відповідні лінії передач, обробні центри та людські фактори цих систем), а також інформаційні технології, які використовуються в системах озброєнь. Інформаційна війна має наступальні і оборонні складові, але починається з цільового проектування і розробки своєї "Архітектури командування, управління, комунікацій, комп'ютерів і розвідки ", що забезпечує особам, які приймають рішення, відчутне перевагу інформації у всіляких конфліктах. Багато провідні стратеги вважають, що протистояння армій, що гинуть на полях генеральних боїв, дуже скоро займе своє місце на звалищі історії поряд зі шпорами і арбалетами. Вища форма перемоги тепер полягає в тому, щоб вигравати без крові. У той же час досить важко уявити бойові дії як гру на відеоприставки без страху і болю. Таким чином, під загрозою інформаційної війни розуміється намір певних сил скористатися разючими можливостями, прихованими в комп'ютерах, на неозорому кіберпросторі, щоб вести "безконтактну" війну, в якій кількість жертв (у прямому значенні слова) зведено до мінімуму. "Ми наближаємося до такого ступеня розвитку, коли вже ніхто не є солдатом, але всі є учасниками бойових дій, - сказав один з керівників Пентагону. - Завдання тепер полягає не в знищенні живої сили, але в підриві цілей, поглядів і світогляду населення, в руйнуванні соціуму ". Громадянська інформаційна війна може бути розв'язана терористами, наркотичними картелями, підпільними торговцями зброєю масового ураження. Великомасштабне інформаційне протистояння між громадськими групами або державами має на меті змінити розстановку сил у суспільстві. [...] "Ефект резонансу" досягається, коли тому чи іншому факту, проблемі або психологічної установки надається штучно перебільшене значення, яке в міру просування в культурне ядро, дисонує і руйнує існуючу в суспільстві систему цінностей. Дисонанс досягається при роздуванні однієї з вже існуючих моральних норм, які в певних рамках самі по собі допомагають суспільству. Великомасштабне інформаційне протистояння між громадськими групами або державами має на меті змінити розстановку сил у суспільстві. Як вказують американські військові експерти, ІВ складається з дій, які здійснюються з метою досягнення інформаційної переваги в забезпеченні національної військової стратегії шляхом впливу на інформацію та інформаційні системи супротивника з одночасним зміцненням і захистом власної інформації та інформаційних систем та інфраструктури. [...] Однак проблема пошуку належного визначення цьому явищу досить серйозна і вимагає, на наш погляд, детальнейшей і серйозного опрацювання. В іншому випадку можна цілком розділити незавидну долю черепахи з байки С.П. Расторгуєва, яка "не знала і вже ніколи не дізнається, що інформаційна війна - це цілеспрямоване навчання ворога про те, як знімати панцир з самого себе" [5, стор.4].
Наслідки інформаційної війни
Вибух кількох гранат не можна назвати війною, хто б їх не кидав. Вибух кількох водневих бомб - це вже й започаткована і завершена війна. Інформаційну пропаганду п'ятидесятих, 60-их років, якого займалися СРСР і США, можна порівняти саме з кількома гранатами. Тому ніхто не називає минуле протистояння інформаційною війною, в кращому випадку воно заслуговує терміна "холодна війна". [Ця робота представлена для ознайомлення. Повну версію роботи Ви можете придбати на сайті myref.at.ua ] Чому треба захищати інформаційну систему від інформації? Тому що будь-яка надходить на вхід системи інформація неминуче змінює систему. Цілеспрямоване ж, умисне інформаційний вплив може привести систему до незворотних змін і до самознищення. Тому інформаційна війна - це не що інше, як явні і приховані цілеспрямовані інформаційні дії систем один на одного з метою отримання певного виграшу в матеріальній сфері. Виходячи з наведеного визначення інформаційної війни, застосування інформаційної зброї означає подачу на вхід інформаційної самонавчальної системи такої послідовності вхідних даних, яка активізує в системі певні алгоритми, а в разі їх відсутності - алгоритми генерації алгоритмів. [...] 1) включення частини структури ураженої системи в структуру системи переможця (еміграція з переможеної країни і в першу чергу вивезення найбільш цінного людського матеріалу, наукоємного виробництва, корисних копалин); 2) повне руйнування тієї частини структури, яка відповідає за безпеку системи від зовнішніх загроз (руйнування армії переможеної країни); 3) повне руйнування тієї частини структури, яка відповідальна за відновлення елементів і структур підсистеми безпеки / руйнування виробництва, в першу чергу, наукоємного виробництва, а також наукових центрів і всієї системи освіти, припинення і заборона розробок і виробництв найбільш перспективних видів озброєння); 4) руйнування і знищення тієї частини структури, яка не може бути використана переможцем у власних цілях; 5) скорочення функціональних можливостей переможеною системи за рахунок скорочення її інформаційної ємності (у випадку країни: відділення частини території, знищення частини населення). [...] Виходячи з визначення інформаційної мішені, намічаються основні напрямки робіт, як по забезпеченню се безпеки, так і щодо підвищення її уразливості. Наприклад, для того, щоб підвищити уразливість противника, слід максимально розширити його інформаційну мішень, тобто підштовхнути його на включення в мішень як можна більше рівноправних елементів, причому бажано відкрити доступ до сфери управління таких елементів, які легко піддаються перепрограмуванню і зовнішнього управління. Змусити супротивника змінити своє поведінки можна за допомогою явних і прихованих, зовнішніх і внутрішніх інформаційних загроз. Причини зовнішніх погроз у разі цілеспрямованого інформаційного впливу (у разі інформаційної війни) приховані в боротьбі конкуруючих інформаційних систем за спільні ресурси забезпечують системі допустимий режим існування. [...] Можливо, чи і з якою точністю спрогнозувати поведінку ІДС в умовах непередбачуваності її вхідних даних? Відповідь на це питання і являє собою в кожному окремому випадку конкретний результат інформаційного моделювання поведінки конкретної системи. Потужністю та якістю подібних моделей оцінюються "інформаційні мускули" будь ІДС. Основними вихідними даними для рішення задачі з прогнозування поведінки ІДС в умовах інформаційного зовнішнього управління нею є знання про її знаннях і цілях. На завершення ще раз підкреслю, що інформаційна війна - це війна алгоритмів і технологій; це війна, в якій стикаються саме структури систем, як носії знань. Це значить, що інформаційна війна - це війна базових знань і ведеться вона носіями цих самих базових знань. [...] Відкрито говорити про прийоми та методи інформаційної війни сьогодні необхідно тому, що, по-перше, осмислення того чи іншого прийому інформаційної війни дозволяє перевести його з розряду прихованих погроз на явні, з якими вже можна боротися, по-друге, факт наявності теорії інформаційної війни повинен застерегти потенційну жертву від ідеалістично наївного сприйняття як зовнішнього, так і власного внутрішнього світу.
Сутність, види та методи спеціальних інформаційних операцій
Спеціальні інформаційні операції (надалі – СІО) – це сплановані дії, спрямовані на ворожу, дружню або нейтральну аудиторію шляхом впливу на її свідомість і поведінку за допомогою використання певним чином організованої інформації та інформаційних технологій для досягнення певної мети. [Ця робота представлена для ознайомлення. Повну версію роботи Ви можете придбати на сайті myref.at.ua ] Якщо ж ми зачіпаємо поняття СІО в контексті заходів політичної розвідки, то слід зазначити, що за її допомогою мають вирішуватися певні політичні проблеми, досягатися стратегічні цілі суспільства певної держави чи іншого суб’єкта розвідувальної діяльності. Для об’єкта, на який спрямована СІО, мають настати або ж утворитися загрози чи небезпеки виникнення негативних наслідків. Отже, такий вплив на об’єкт за своєю суттю є також негативним. Вплив, як такий, застосовується як до окремої особи чи групи осіб, так і на все суспільство в цілому або певний його соціальний прошарок. Звідси, в контексті інформаційної війни, СІО має бути діяльністю, котра проводиться, як правило, спеціальними органами іноземних держав чи транснаціональних структур (останніми роками навіть приватних осіб зі світовим рівнем авторитету, капіталу, потреб та інтересів), які уповноважені суб’єктом інформаційної війни здійснювати подібну діяльність. Тобто – це спеціальні служби, насамперед розвідувальні, котрі застосовуються для досягнення загальної політичної мети шляхом реалізації оперативних завдань. [...] Саме зазначений вид інформаційної боротьби, як правило, скерований на переорієнтацію окремих осіб, їх груп чи суспільства в цілому на інші цінності та ідеали для послаблення політичного і соціально-політичного устрою. В разі, коли заходи безпосереднього інформаційного підриву є інструментом політичної розвідки, їхня мета також має політичний характер. Отже, СІО передбачає зазначене спричинення шкоди життєво важливим інтересам у політичній, економічній, науково-технічній, соціальній чи будь-якій іншій суспільній сферах життя держави-супротивника та на цій основі здійснення вигідного впливу для отримання переваг у тій чи іншій галузі. Розглянемо тепер в яких конкретних формах здійснюється деструктивний вплив у процесі інформаційного протиборства і які прийоми та методи при цьому використовуються. Можна виділити такі основні методи спеціальних інформаційних операцій відповідними структурами для здійснення прихованого вигідного впливу на іноземні держави з метою створення сприятливої політичної, ідеологічної, соціальної, економічної обстановки під час реалізації власною правлячою елітою зовнішньополітичного курсу: •дезінформування; •пропаганда; [...] •психологічний тиск; •розповсюдження чуток. Розглянемо більш детально кожну із форм, її сутність, основні риси та види. Дезінформування – форма СІО, котра спеціалізується на обмані чи введенні об’єкта спрямувань в оману щодо справжності намірів для спонукання його до запрограмованих суб’єктом СІО дій. Історичний досвід свідчить, що існують різні методи проведення заходів із дезінформування, кожен з яких, звичайно має власні позитивні та негативні риси. Конкретний вибір того чи іншого методу безпосередньо залежить від оперативної обстановки, котра складається на конкретній ділянці діяльності спецслужби, завдань, які перед нею поставлені тощо. Найчастіше в світовій практиці застосовуються такі методи: [...] •дезінформування від „зворотнього” – відбувається шляхом надання правдивих відомостей в перекрученому вигляді чи в такій ситуації, коли вони сприймаються об’єктом спрямувань як брехливі. Внаслідок застосування подібних заходів виникає ситуація, коли об’єкт фактично знає правдиву інформацію про наміри чи конкретні дії протилежної сторони, але сприймає її адекватно, не готовий протистояти негативному впливу; •термінологічне „мінування” – полягає у викривленні первинної правильної суті принципово важливих, базових термінів і тлумачень загально світоглядного та оперативно-прикладного характеру. [...] Пропаганда – розповсюдження різних політичних, філософських, наукових, художніх, інших мистецьких ідей з метою їх впровадження в масову свідомість суспільства та активізацію, тим самим, використання цих ідей в масовій практичній діяльності населення. Одночасно, до пропаганди відносяться повідомлення, котрі розповсюджуються для здійснення вигідного впливу на суспільну думку, провокування запрограмованих емоцій та зміни ставлення чи поводження певної групи людей в напрямку, прямо чи опосередковано вигідному організаторам. [...] Методи проведення пропаганди: •пропаганда способу життя (соціологічна) – натуральний показ досягнень, переваг, перспектив і т. ін. конкретної держави; •використання засобів масової інформації та друкованих наукових і художніх видань; •„резонансна” – коректування вже існуючих думок, а не формулювання та створення нових. Психологічний тиск – вплив на психіку людини шляхом залякування, погроз з метою спонукання її до певної запланованої моделі поведінки. Методи психологічного тиску: •доведення до об’єкта відомостей про реальні чи позірні загрози та небезпеки; •прогнози щодо репресій, переслідувань, убивств тощо; •шантаж; •здійснення вибухів, підпалів, масових отруєнь, захоплення заручників, інших терористичних чи диверсійних акцій. Диверсифікація суспільної свідомості – розпорошення уваги правлячої еліти держави на вирішення різних штучно акцентованих проблем і відволікання тим самим її уваги від вирішення нагальних першочергових завдань суспільно-політичного та економічного розвитку, котрі необхідні для нормального функціонування суспільства і держави. Методи диверсифікації суспільної свідомості: •дестабілізація обстановки в державі чи окремих її регіонах; •активізація кампанії проти політичного курсу правлячої еліти держави та окремих її лідерів у різних міжнародних установах; •ініціювання антидемпінгових кампаній та іншого роду скандальних судових процесів, застосування міжнародних санкцій з інших причин. Розповсюдження чуток – діяльність щодо поширення різної інформації (як правило, неправдивої) серед широких верств населення, в основному, по неофіційних каналах з метою дезорганізації суспільства та держави або ж їх окремих установ чи організацій. Одне з тлумачень визначає, що чутки – це циркулююча форма комунікації, за допомогою котрої люди, які знаходяться в неоднозначній ситуації, об’єднуються, утворюючи зрозумілу їм інтерпретацію цієї ситуації, спільно використовуючи при цьому власні інтелектуальні можливості. Чутки за своєю характеристикою є саморозповсюджуваними. Їхня природа базується на такого роду інформації, яку важко втримати. Особа обов’язково має розповісти про почуте комусь іншому. Достатньо створити відповідну чутку і запустити її в обіг у потрібному місці в необхідний час. „Людський гомін” зробить решту. Позитивний чинник використання даної форми СІО полягає ще й в тому, що практично не існує ефективних засобів протидії чуткам. [...] А отже, якщо розвідка піднята до такого високого рівня, то в такому випадку можуть бути залучені як прикриття („піддахові структури”)практично всі державні ресурси, включаючи нерозвідувальні державні органи та заклади, неурядові організації (доброчинні та благодійні організації, фонди підтримки демократичних цінностей, організації культурологічної спрямованості тощо), підконтрольні суб’єкту розвідувальної діяльності. [...] Прикладом першої категорії можуть слугувати спеціальні підрозділи психологічної війни, наприклад, армії США (групи та окремі батальйони психологічної боротьби). На озброєнні зазначених підрозділів сил спеціальних операцій знаходяться пересувні теле- та радіоцентри, типографії, устаткування для проведення усних агітаційних програм на особовий склад і населення іноземної держави, відповідні технічні засоби: так звані „агітаційні” снаряди, бомби, повітряні кулі тощо, за допомогою котрих закидаються на територію супротивника та розпорошуються спецпропагандистські друковані матеріали (листівки, газети, брошури тощо). Наявність подібних засобів дозволяє зазначеним підрозділам за короткий проміжок часу налагодити цілеспрямовану роботу щодо здійснення вигідного ідеологічного і психологічного впливу на супротивника на визначених театрах воєнних дій в ході проведення різних спеціальних чи безпосередньо військових операцій збройними силами США. Наочними прикладами оперативної діяльності підрозділів спеціального призначення США можуть слугувати події в роки „холодної війни” навколо СРСР (1945-1991 рр.), НДР (1953-1954 рр.) Угорщини (1956 р.), Чехословаччини (1968 р.), Польщі (1968, 1980-1982 рр.), Румунії (1985-1990 рр.) котрі розгорталися за сценаріями керівництва Сполучених Штатів у напряму повалення комуністичних режимів. [...] Активно діють також організації та особи, які беруть участь у гуманітарних програмах співпраці між державами: культурні та освітянські центри, асоціації, фонди тощо. Під виглядом просвітницьких акцій вони займаються ідеологічною обробкою, агітацією та пропагандою власного способу життя як єдино вірного, поширюють чутки щодо неможливості позитивних зрушень у державі без докорінних змін соціально-політичного ладу тощо. Як правило, координацією подібної діяльності зазначених організацій та установ займаються культурно-гуманітарні, науково-технічні відділи при посольствах і консульствах іноземних держав та інших дипломатичних представництвах міжнародних організацій. З метою організації протидії СІО, необхідно знати чинники, які сприяють виникненню ризиків, загроз і небезпек в ідеологічно-інформаційній області держави, з’ясувати їхню сутність, вміти оцінювати та визначати реальність і рівень негативного впливу на суспільство і державу. До головних чинників, котрі впливають на стан морально-ідеологічної стабільності та безпеки в Україні, відносяться: •відсутність цілісної системи інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади та управління; [...] •повільність процесу усвідомлення прошарком колишньої радянської партійно-господарчої номенклатури, наукової і творчої інтелігенції, паростків нової буржуазії свого місця в суспільстві та формування власно української еліти, що призводить до неможливості сформувати правлячими колами зрозумілої і привабливої для суспільства національної ідеї; •низький загальний рівень розвитку інформаційної інфраструктури, що не виключає можливість експансії іноземних компаній на ринку інформаційних послуг; руйнування національного інформаційного простору та виникнення можливості його використання в антидержавних інтересах; •недостатній професійний, інтелектуальний і творчий рівень вітчизняних виробників інформаційного продукту та послуг, їхня неконкурентоспроможність на світовому інформаційному ринку; •інформаційна експансія з боку провідних іноземних держав; розробка і використання ними, міжнародними чи вітчизняними злочинними організаціями різних сучасних способів безпосереднього підриву, зокрема СІО; [...] •нав’язування шляхом інформаційно-психологічного впливу на свідомість та підсвідомість, застосуванням різних інформаційних ресурсів і соціотехнічних систем особам, суспільству бажаних для іноземців рішень певних питань у життєво важливих сферах суспільного і державного життя; •конкурентна боротьба за володіння ЗМІ, процес їхньої монополізації і концентрація в їхніх межах інформаційної і політичної влади.
Висновок
Зв'язки з громадськістю відіграють важливу роль у житті суспільства. Спочатку створені для інформування громадськості про ключові події в житті країни та владних структур, вони поступово стали виконувати ще одну не менш важливу функцію - вплив на свідомість своєї аудиторії з метою формування певного ставлення до повідомляються фактів, явищ дійсності. [Ця робота представлена для ознайомлення. Повну версію роботи Ви можете придбати на сайті myref.at.ua ] 2. В даний час накопичений значний досвід наукових досліджень у галузі інформаційного протиборства та інформаційно-психологічних війн. Який би зміст у поняття "інформаційна війна" не вкладався, воно народилося в середовищі військових і позначає, перш за все, жорстку, рішучу і небезпечну діяльність, яку можна порівняти з реальними бойовими діями. Військові експерти, які формулювали доктрину ІВ, чітко уявляють собі окремі її грані і види. Громадянське ж населення поки не готове в силу причин соціального та психологічного характеру в повній мірі відчути всю небезпеку неконтрольованого застосування НКТ в інформаційній війні. [...] 2-е покоління інформаційної війни - це РЕБ плюс партизанська і контрпартизанських пропаганда. Так було в Чечні в 90-х. У сепаратистів-бойовиків були свої пропагандистські сайти в Інтернеті, вони поширювали газети і бойові листки, організовували інтерв'ю для співчуваючих їм західних журналістів. Контрпропаганда велася доступними федерального центру засобами як на території конфлікту і суміжних територіях, так і на більш широку громадськість. 3-е покоління інформаційної війни - це глобальна інформаційна війна, фахівці називають її так само "війною на ефектах". Інформаційна війни навколо подій в Південній Осетії - саме війна третього покоління. [...] З представленого матеріалу очевидно, що Росія в цьому відношенні значно відстає від США. Для формування нового багатополярного світового порядку Росії необхідно робити рішучі дії для прориву в інформаційній сфері.
Список використаної літератури
1.Афанасьєв В. Соціальна інформація та управління суспільством. - М.: Знание, 2005, - 119 с. [...] 4.Звіринців А.Б. Комунікаційний менеджмент: Робоча книга менеджера PR: 2-е вид., Испр. - СПб.: Союз, 2007, - 288с. 5.Каландара К.Х. Управління суспільною свідомістю. Роль комунікативних процесів. М.: Наука, 2006, - 154 с. 6.Техніка дезінформації та обману. - М.: Слово, 2008, - 139 с. [...] 10.Петрик В.М., Остроухов В.В., Штоквиш О.А. та ін. Сучасні технології та засоби маніпулювання свідомістю, ведення інформаційних війн і спеціальних інформаційних операцій: Навчальний посібник / За ред. В.М.Петрика. – К.: Росава, 2006.
Придбайте дану роботу зараз, всього за 12 гривень! Ви завантажуєте якісну роботу, захищену паролем, перераховуєте всього 12 грн. (економите свій час та гроші), та отримуєте пароль до архіву. Оплатити можна на карту ПриватБанку, або перерахувавши кошти на мобільний номер. Щоб дізнатись більше, можете дати гудок на номер (096) 08 66 124 і я Вам зателефоную.
(ПІСЛЯ ОПЛАТИ ВИ ОТРИМАЄТЕ ПАРОЛЬ)
Зверніться зараз та отримайте ЗНИЖКУ !
|